В Україні розпочали знімання вітчизняного психологічного трилеру

У Голівуда з'явився конкурент. В Україні почали знімання третього за історію вітчизняного кіно трилера. Після «Штольні» та «Ілюзії страху». Новий зветься «Зелена кофта». Події відбуваються у наші дні. Зникає хлопчик, у зеленій кофті. Його старша сестричка нібито натрапляє на слід маніяка. Творці обіцяють глядачам страхіття, але не надто. Перший знімальний день - очима Ганни Суряднової.

«Зелена кофта», як і будь-яке кіно, починається з биття тарілки. Та гриму. Образ звичайного міського хлопчика з незаможної родини доповнює «вава».

Тетяна Хорошун, художниця-гримерка:

Це рідка шкіра. Спеціальна така штука, якою робляться такі струбчики на шкірі, як від справжньої вавочки. Знаєте, такі гидезні штуки, які діти потім здирають.

Для Іванка це перша роль у кіно. Грає Михася.

Іван Баклан, актор:

Від мене сестра відійшла. Потім я задивився, потім оглянулся - нету моей сестры. И потерялся.

Саме так починається «Зелена кофта». Носій назви стрічки - сам Михась. Вбраний у пошарпану зелену кенгурівку, в якій і зникне. Бо старша сестра не вгледіла братика.

Володимир Тихий, режисер:

Це такий варіант як «мовчання ягнят». Це історія, вона, в принципі - деталь, яка провокує жахливу історію. Ця зелена кофта - це докір сумлінню головної героїні.

Режисер трилера Володимир Тихий відомий артхаусним альманахом «Мудаки. Арабески». Це його освідчення Києву в трениках та з насінням. Якщо «Мудаки» - це короткометражки, зняті майже без грошей, то «Кофта» - повний метр для широких екранів. Вартістю зо мільйон доларів.

Дія відбувається в одному з житлових районів столиці. Оля йде на прогулянку з молодшим Михасем. Юнак, який неподалік від гойдалки набиває м'яч, їй подобається.

Борис Гавриленко, актор:

Это дворовой парень, ведет разгульную жизнь, девушка нравится, и он пытается все устроить. На губе типа признак того, что я дворовой мальчик, туда-сюда…

Борис - у стрічці Вітько - насправді підробляє фотомоделлю, а вчиться на фінансиста. Та хоче бути все ж актором.

Борис Гавриленко, актор:

Актером всем хочется быть. Это очень хорошая работа. Во всех планах.

Саме через увагу до красунчика спортивної статури дівчинка проґавила брата. Нині фільмують сцену знайомства.

Режисер робить зауваження «уркаганам». Вчить посилати.

За сценою спостерігають місцеві. Валера та Євген під пиво. Коли чують, що це трилер, побачене інтерпретують наново.

Що таке трилер - мешканка під'їзду, у якому за сценарієм мешкають головні герої, - 90-річна бабця Ганя не відає. А ось нехитра назва її дивує.

Ганна Шишкіна, киянка:

Названіє таке - кохта. Як мене, напрімєр, баба зовуть. А то кофта…

Ось у цій кофті й зникає Іван.

Після місяця пошуків малого так і не знаходять. Сестра певна: знає, хто вкоротив віку братові. За маніяка має депутата. Трилер закінчується, як і має бути.