Трудоголіки ніколи не відчувають задоволення в своїй діяльності

Ви незадоволені тим, як збалансовані між собою ваші робота та дозвілля. Не знаєте, куди минає час? Немає більше часу на відпочинок? Тоді ви певне трудоголік.

Згідно з канадськими статистичними дослідженнями під назвою «Час вислизає від мене: Трудоголіки та сприйняття часу», 31% дорослих працюючих у Канаді вважають себе трудоголіками. Вони прикладають більше зусиль на своїй роботі, але задоволення від неї отримують не більше, ніж нетрудоголіки.

Дослідження встановило: не дивлячись на те, що трудоголіки «люблять свою роботу», вони незадоволені тим, як збалансовані між собою їх робота та вільний час, а також життя в цілому. Дуже високий відсоток трудоголіків відчувають, що вони повинні напружено працювати, щоб виконати поставлені перед ними задачі, відчувають себе впійманими в пастку щоденної рутини, через що не можуть досягти того, що запланували.

Дослідження також показало, що трудоголіки не вміють правильно розподіляти свій час. 65% трудоголіків у протилежність 45% нетрудоголіків хвилюються про те, що їм не вистачає часу на друзів та сім'ю. 56% трудоголіків відчувають, що в них не залишається часу на розваги, у порівнянні з 34% звичайних людей.

«Вони намагаються знайти спосіб контролювати свій час, але, щоб вони не робили, час вислизає від них крізь пальці», — сказала Леслі Енн Кеон, автор дослідження та аналітик «Статистики Канади». — Це дослідження висвітлює, як трудоголіки сприймають втрату свого часу, а не те, як вони насправді його використовують. Трудоголіки відчувають час інакше, а сприйняття дійсно має значення».

Дослідження виявило: трудоголіки мають удвічі більше шансів сказати, що вони працюють 50 і більше годин на неділю в порівнянні зі звичайними людьми, і 58% трудоголіків переживають стрес через те, що беруть на себе більше, ніж можуть виконати.

«Якщо люди почувають, що баланс між роботою та життям у них знаходиться в безладі, це означає що можуть виникнути проблеми, які відображатимуться або на їх продуктивності, або ж на їх домашньому житті», — каже Кеон.

Дослідження також показує, що у трудоголіків такий самий рівень задоволення, що й у простих людей. «Заробити більше грошей не стимул для трудоголіків, — стверджує Кеон. Причини, які змушують їх працювати більше, необов'язково пов'язані з їх робочим середовищем, це може мати відношення до їх особистості та індивідуальності».

Соул підкреслив, що важливо розрізняти трудоголіків та тих, хто напружено працює. Як говорить Брайан Робінсон в своїй книзі «Прикутий до столу: Посібник для трудоголіків, їх партнерів та дітей, а також лікарів, які лікують їх»: «Люди, які напружено працюють, знають, коли встановлювати межі у своїй роботі, щоб бути повністю доступними для сім'ї та друзів. Люди, які напружено працюють, можуть відключати свій апетит до роботи».

Трудоголіки, однак, діють протилежним чином.

На думку Соула, трудоголізм чинить негативний вплив на якість життя людей. Трудоголіки часто бувають самотніми, тому що не знаходять часу, щоб зав'язати стосунки. Вони можуть бути справжніми незнайомцями для своїх сімей та часто бувають не в змозі виконувати свої обов'язки по відношенню до дітей.

Все, що не зв'язане з його роботою, не представляє ніякої цінності для трудоголіка, додає Соул. Трудоголік має тенденцію кидати все заради роботи: він працює по 24 години 7 днів на тиждень і навіть бере роботу на час відпустки. Його дружина (чоловік) відчуває себе зігнорованим та невдоволеним, що веде до проблем в сімейному житті. «Найчастіше чоловік (дружина) пропонує сходити на консультацію, однак через те, що трудоголік не бачить проблеми, слідує відмова». — говорить доктор Соул.

Дослідження «Статистики Канади» також показує, що трудоголіки набагато частіше скаржаться на погане здоров'я, аніж не трудоголіки. Вони також частіше повідомляють про проблеми зі сном, аніж не трудоголіки, і мають тенденцію скорочувати час сну, якщо відчувають, що не можуть виконати свою роботу.

Медики—спеціалісти стверджують, що висока напруга, яку зазнають трудоголіки, може привести до серцево—судинних захворювань, серцевого нападу та діабету. Трудоголіки нерідко страждають від неспокою, депресії та нервового виснаження.

Дослідження встановило, що велика частина людей інтелектуальної праці не вважають себе трудоголіками, в той час як великий відсоток робітників в управлінні та галузі торгівлі визначають себе такими. «Це дослідження важливе для відділу кадрів, підприємців та менеджерів, щоб ті зрозуміли, що в їх компанії є люди, які вважають себе трудоголіками, і побачили той вплив на їх життя: більшість досліджень показують, що баланс між роботою та вільним часом є дуже важливим», — сказала Кеон.