На Львівщині відкрили новий туристичний маршрут невідомими місцями

Департамент міжнародного співробітництва та туризму Львівської облдержадміністрації відкриває для туристів та мешканців області невідомі куточки Львівщини. Про це УНН повідомили у прес-службі Львівської ОДА.

Вже апробовано новий туристичний маршрут “В Стільсько до Білих Хорватів”, розробку і впровадження якого здійснює творчий колектив Громадської організації “Підкова” та археолог, кандидат історичних наук Орест Корчинський, який є автором відкриття та дослідником Стільського городища вже впродовж 30 років.

Маршрут проходить по території Миколаївського району за маршрутом м.Миколаїв — с.Стільсько — с.Дуброва — Стільське городище — с.Ілів.

Об’єктами туристичного відвідування у м.Миколаєві є печерні храми білих хорватів VIIІ-Х ст. в урочищі Чорна гора.

В с.Стільсько туристи оглядають панораму Стільського городища, що є одним із унікальних історико-культурних комплексів (VIIІ-Х ст.), осередком общинної та великосвітської влади Великої (Білої) Хорватії, який складається зі скель, печер, жертовників, підземних лабіринтів, княжого дитинця оборонних валів.

Укріплена площа Стільського городища становила 250 га і була найбільшою зі всіх аналогічних давньослов’янських місць такого типу. Загальна довжина оборонних стін становила 10 км. Унікальний комплекс є непересічною пам’яткою давньої української історії та культури, що немає аналогів на європейському континенті.

Далі за маршрутом розташоване село Дуброва, де можна оглянути храмові комплекси з жертовним велетенським каменем, декілька скельних масивів, а також греблі на річці Колодниці, які свідчать про водне сполучення давнього міста з Дністром. На скелях у північній околиці села видно рукотворні вруби і виямки, які, очевидно, служили опорою для дерев’яних конструкцій — башт і стін частини городища або сторожових веж. Над південною околицею села височіє скеля, яка має назву Дірявець.

Інша назва скелі — Столовий камінь, оскільки її верх рівний, як стіл. Ще інші називають скелю Храмом Сонця. Поруч розташований скельний масив з витесаними у ньому кімнатами-печерками, в яких, можливо, мешкали служителі язичницького культу. На скелі теж можна побачити східці, видовбані в камені, та поздовжні вертикальні пази.

Останнім пунктом нового маршруту є село Ілів, яке розташоване у вузькій долині, вздовж невеликої річки Іловця. На Токаревій горі, що височить над південною околицею села, у давнину існувало городище, де досі збереглися сліди двох концентричних оборонних валів та ровів. Тут також на схилі розташовані три печери VIIІ-Х ст., одна з яких печера-кімната, видовбана у скелі людськими руками. Очевидно, в Ілові, як і в сусідньому Стільську, було городище та капище білих хорватів.