Віктор Павлік у Чикаго

На особисте запрошення президента найвідомішої американсько-української посилкової фірми «Міст – Карпати» Богдана Бухвака до Чикаго прилетів незрівнянний, неперевершений голос України, Народний артист України Віктор Павлік. Ще у 2003 році він за океаном українську пісню хрещатим барвінком повплітав у серця людей. Тоді його концерти відбулись у багатьох містах Америки, а після них залишились немеркнучі найкращі спогади, які живуть і до сьогодні у серцях людей. В українській діаспорі Чикаго шанувальників його таланту виявилось найбільше.

Першими серед них є Марія Іванець – менеджер фірми «Міст – Карпати» та близький приятель Віктора Павліка – Олесь Хрипливий, які зробили все можливе й неможливе, щоб у Чикаго 8 червня відбулось свято української пісні.

В Україні всім добре відомо, що разом Марія та Олесь є дуже сильними і досвідченими в організації концертів. Саме за їхніми проектами найвідоміші українські артисти мали змогу виступати не лише у Чикаго. Отож, дякуючи їм, серед людей вже сформувалася думка, що «Міст – Карпати» організовує найкращі концерти.

Марія Іванець ще від часу заснування посилкової фірми, більше, ніж 22 роки тому, організовувала у Чикаго свій перший концерт відомого на весь світ танцювального ансамблю імені Вірського. Звичайно, це було за підтримки та за сприяння корпорації «Міст».

А пізніше до Америки вона, разом із рідним братом, власником посилкової фірми «Міст – Карпати» Богданом Бухваком, запрошувала з України найкращі театральні колективи, співаків, музикантів, цікавих творчих митців.

З роками на велику повагу у цій гарній справі заслужив Олесь Хрипливий, який є високопрофесійним музикантом, звукорежисером, надзвичайно мудрою, працьовитою, комунікабельною людиною, який вже дуже багато років працює у Чикаго, та ще й на українському Незалежному радіо.

Шостого червня, після нелегкого робочого дня, вони удвох і поїхали на летовище зустрічати гостя. Вечоріло, в фірмі «Міст – Карпати» було дуже людно, бо там в приємному очікуванні зібрались музиканти та друзі. А ось і він, музичний буревій – Віктор Павлік.

Для України він вже давно не легенда, а справжня яскрава, земна, галаслива пісенна зірка і теплий музичний гейзер. У нього понад 20 записаних дисків, понад 300 пісень у репертуарі і незліченна кількість концертів, які відбулись по всьому світі. Та й за кордоном його всі дуже добре знають, бо він завжди щиро зізнається, що він не з Афін, не з Києва і не зі Стамбула, а з Теребовлі.

Отож, колишній барабанщик гурту «Ватра» Ігор Галянтій, як годиться, зустрів гостя гарним українським маршем. Вікторові вручили пачку, в якій було багато несподіванок, а він, своєю чергою, не відходячи від своєї валізи, швидко її розпакував і просто задарував усіх подарунками з України.

За пару хвилин Віктора відвезли у лазню, щоб відновити сили, адже переліт був довготривалий. Та й для самого артиста це було дуже важливо. А пізніше була святкова вечеря, приємне спілкування. За дуже короткий час все було вже, як у театрі, де Віктор став добрим режисером, розповідав, вчив. Команда була сформована, всі готові були працювати, бо вже через один день мав відбутися довгоочікуваний концерт.

У Віктора Павліка дисципліна – понад усе. Він двічі не повторює, говорить не голосно, але переконливо: «Марічко, Олесику… потрібно це чи це». Сам про себе він жартував: «Мені догодити, то краще мене не зачіпати». Це були оправдані жарти, бо він професійно готувався до концерту в церкві святого Йосифа Обручника.

Свято настало, люди зійшлись, з’їхались звідусюди. Його розпочав Настоятель церкви, отець Микола Бурядник. Він привітав фірму «Міст – Карпати» і всіх присутніх у залі щирими словами, запалив свічку доброї енергії та добра.

Віктора Павліка особливо не представляли, таким був його задум. Після першої виконаної ним пісні всі були вже у полоні його музики та співу. Програма була різножанрова. Віктор тримав зал у такій напрузі, як мати немовля на руках. Серця вистрибували з грудей, а радість пісні була такою, яку не можна передати й описати. Це була казка, яка навіть не може приснитися.

Божественний голос Віктора водоспадом проривав тишу, коли звучали пісні: «Білі Черемхи», «Зорепад», «Знайди мене», «Ах, село», «Кохайте жінку», «Олечка», «Ні обіцянок», «Шикидим», і ніби здавалося, що всі пошепки вторять: «Він – талант, він – талант, а ще – чудова щира людина».

Окрім того, що він віртуозно грав на гітарі, струнами виривав звуки зі своєї душі, жартував, приємно спілкувався, то потім ще й зробив зведений хор у залі, де було так багато земляків. І от, коли вже всі разом заспівали, то діти та й дорослі вже і не стримували своїх почуттів і зірвалися до танцю. Окрім радості, були і сльози такі завеликі, як червоні перли у калини, коли у його виконанні прозвучала пісня: «Два кольори мої».

Разом із Віктором Павліком у концертній програмі брали участь співачки сестри Мальгівські. Вони виконували свої пісні, а в їхньому тріо – разом із Віктором Павліком – прозвучала пісня на слова Тараса Шевченка «Не тополю високую». Це було чудово і дуже професійно, недарма вони колись навчались у Оксани Білозір. Після концерту були нескінченні аплодисменти, квіти, фотосесія з артистами. Присутні довго не розходилися, а пізніше більша половина шанувальників опинилась разом із Віктором та організаторами в американському барі, що неподалік. Люди були спраглі спілкування. Серед гостей із Канади був Володимир Мамалига – перший учитель Віктора Павліка. Віктор не забув повторити своєму вчителеві слова вдячності, як і сказати найкращі слова для Олеся Хрипливого, визнавши силу його звукорежисерського таланту і силу харизматичної людини.

Олесь дійсно виставив надзвичайний звук і ним ніби розмовляв із Богом. Не дивно , що у нього у Чикаго найновіша професійна апаратура, бо це все – справа його життя.

Коли всі розходились до автомобілів, то канадійські гості витягнули зі своєї машини баян і заграли так, що вже на майданчику зібрались нові слухачі. Отак українська музика і пісня звучать через континенти та океани, що ними ніколи не намилуєшся.

За свято української пісні треба щиро подякувати – Настоятелеві отцю Миколі Буряднику та парафіянам церкви святого Йосипа Обручника, організаторам концерту, головному спонсорові концерту – фірмі «Міст – Карпати», Кредитівці «Самопоміч», Компанії WDT, а також – інформаційним партнерам, зокрема, українському «Незалежному Радіо», українському радіо «Юкі-Драйв», українському радіо «Українська хвиля», газеті «Час і Події», журналу VS Chicago, ресторану «Старий Львів» і, звичайно, всій родині Бухваків, яка гостинно приймала Віктора Павліка у місті Палатайні у своєму родинному будинку, скликавши на вечірню ватру друзів і сусідів.

Важко собі уявити почуття, коли артисти відлітають, адже вони за короткий час стають членами родини.

Наступний концерт Віктора Павліка відбудеться у Нью-Джерсі 16 червня.