У Німеччині напередодні Вальпургієвої ночі готуються до шабашу відьом

В ніч з суботи на неділю чаклуни у Німеччині святкуватимуть Вапльпургієву ніч.

Тисячі любителів чарівництва і чаклунства, як і щороку, приїдуть сьогодні до Німеччини на гору Броккен, в районі міста Вернігероде, щоб відсвяткувати там Вальпургієву ніч.

Згідно з легендою, щороку в ніч на перше травня через німецьке містечко Вернігероде пролітають відьми, що прямують на гору Брокен (Блоксберг), щоб з'єднатися там з чортом.

Слідами цієї легенди на горі Брокен щорічно влаштовується барвистий спектакль за участю тисяч любителів чаклунства і чарівництва, переодягнених чортами й відьмами. Пісні і танці тривають до світанку.

Назва Вальпургієвої ночі пов'язана з ім'ям святої Вальпургії, черниці, яка приїхала з Англії до Німеччини в 748 році, щоб заснувати монастир. Вона користувалася надзвичайною популярністю, і її дуже скоро почали вшановувати як святу. У римському списку святих її день - 1 травня.

У середні століття існувало повір'я, що Вальпургієва ніч є ніччю бенкету відьом у всій Німеччині і Скандинавії. Відьми сідали верхи на мітли і зліталися на гірські вершини, де проводили час у диких бенкетах і танцях з демонами і дияволом.

Повір'я, наведене також Гете в першій частці "Фауста", виникло наприкінці VIII століття, ймовірно, так само, як виникла і поширилася віра в чаклунок і відьом взагалі.

Оскільки 1 травня з особливою урочистістю святкувалося язичниками (перше весняне свято, Белтайн), то старі жінки і взагалі все ті, хто не міг відразу відмовитися від язичницьких звичаїв на користь християнства, незважаючи на строгу заборону (під страхом страти), продовжували збиратися в недоступних місцях, щоб належними чином; тобто піснями і танцями, зустріти 1 травня.

Вогнища та безлюдна місцевість сприяли поширенню в народі розповідей про відьом, що збираються в цю ніч в різних недоступних місцях.

Вальпургієву ніч увічнили в своїх творах Іоганн Вольфганг фон Гете ("Сон у Вальпургієву ніч" в "Фаусті"), Шарль Гуно (балет "Вальпургієва ніч" в опері "Фауст"), Михайло Булгаков (сцени в романі "Майстер і Маргарита") і ін.

Ще одним цікавим фактом є те, що Адольф Гітлер застрелився саме 30 квітня 1945 року. І саме в цю ніч почав написання Сатанинської Біблії Антон Шандор ЛаВей.