27 вересня у Львові покажуть «Землю» Олександра Довженка у супроводі етно-хаос-гурту «ДахаБраха»

2012 року Національний центр Олександра Довженка розпочав реставрацію знаменитого фільму «Земля» на основі оригінальної версії 1930 року. Музичний супровід до відреставрованої картини протягом зими-весни 2012 року на замовлення «Довженко-Центру» створив український етно-хаос-гурт «ДахаБраха».

Марко Галаневич, учасник гурту «ДахаБраха», – про роботу над проектом: «Робити музичний супровід для «Землі» Олександра Довженка було для нас великою честю і непростим творчим викликом. Кадр за кадром український шедевр світового кінематографу вражав нас кожного разу, коли ми бралися до праці. Як би ми не намагалися працювати над фільмом як самим по собі мистецьким явищем, уникнути ідеологічної оцінки нам не вдалось. Безумовно, ми озвучували фільм з точки зору людини ХХІ століття, яка знає, що після 1930 року, коли була закінчена робота над «Землею», були роки комуністичного Голодомору — 1932-1933 рр., були роки репресій, і ми знаємо про непросту долю самого Довженка в соціалістичній імперії. Водночас ми прагнули передати також і автентичність та наївність тих почуттів і посилань, які ніс нам той час і та епоха, і які несе нам і сьогодні наша Земля».

Гурт «ДахаБраха» — «арт-візітівка України», «етно-хаосбенд», який не залишив байдужими слухачів по всьому світу: Велика Британія, Австрія, Німеччина, Швейцарія, Франція, Австралія, США… А також — став культовим на батьківщині менше ніж за десятиріччя свого існування. «ДахаБраха» на постійній основі працює в театрі «ДАХ» (режисер – Владислав Троїцький). У 2010 р. група отримала Гран-прі конкурсу ім. Сергія Курьохіна (м. Санкт-Петербург) в галузі сучасного мистецтва.
«Земля» — останній фільм епічної трилогії Довженка «Звенигора-Арсенал-Земля». Знімався влітку-восени 1929 року. Його присвячено темі колективізації, щойно проголошеної партією. Довженко підходить до теми з філософським розмахом: земля у нього перетворюється на метафору національного космосу, центр і смисл існування українського селянина. Патріархальне українське село, спокій якого порушує поява трактору, існує поза історичним часом і нагадує земний рай. В цьому гармонійному космосі землероби ведуть щасливе позачасове пасторальне життя. Розірвання органічного й водночас містичного зв'язку з землею, яке тягне за собою колективізація, порушує одвічний порядок світобудови. Поетика «Землі» сформована не лише метафоричною образною мовою Довженка, але й оригінальною операторською роботою Демуцького. Радянська влада зняла фільм із показів, звинувативши творців «в біологізмі й натуралізмі». Однак стрічка мала грандіозний успіх у Європі, миттєво поставивши Довженка в ряд найвидатніших режисерів свого часу. «Земля» стала вершинним твором українського кінематографу. У 1958 р. на Міжнародному референдумі в Брюсселі найповажніші кінокритики назвали фільм О. Довженка в числі 12 найкращих фільмів всесвітньої історії кіно.