Прем'єра: «ТИХІ ПІСНІ» Валентина Сільвестрова у Львові

В усіх творах циклу простежується надзвичайно гармонічна єдність поезії та музики, схожість їх виражальних засобів — і тому він сприймається як нескінченне щире висловлювання, як необмежений, безупинний спів. Красу безперервної пісенності підкреслюють багатство відтінків та різноманіття мелодичних зворотів.

Музичну освіту здобув у Київській державній консерваторії за фахом композиція (клас Б. Лятошинського).

У 1960-ті роки В. Сильвестров увійшов до складу творчої групи “Київський авангард”, представники якої орієнтувались на нові стильові течії, сучасні композиторські техніки західноєвропейської музики. Композитор засвоїв та використовував в своїх творах додекафонію, алеаторику, сонористику. У 1970-ті роки стиль В. Сильвестрова наблизився до постмодернізму. Свою власну стилістику композитор визначає як “метамузику”. Його найвідоміші твори: симфонія для фортепіано та оркестру “Метамузика”, вокальний цикл “Тихі пісні”, симфонія “Спектри” тощо.

Музика В. Сильвестрова здобула визнання на міжнародних фестивалях сучасної музики ще з 1960-х років. Його твори виконуються провідними музикантами сучасності (серед них – Б. Мадерна, Г. Кремер, А. Любімов, І. Монігетті, А. Рудін, Г. Рождественський та ін.), друкуються у головних видавництвах Заходу, насамперед у “Беляєва-Петерса“.

Духовні твори композитора: “Реквіем для Лариси” на канонічні латинські тексти та вірші Т. Шевченка у 7-и частинах для мішаного хору; “Диптих” (“Отче наш” і “Заповіт” на сл. Т. Шевченка). Духовні пісні: “Херувимська”, “Псалом Давидів”, “Пасхальний псалом”; Присвята Григорію Сковороді: “Псалом”, Алілуя; “Чотири духовних пісні”; Два псалма Давида: “До Тебе, Господи, взиваю я”, “Господь – то мiй Пастир”.