Патріотизм! Ну його на...?!

Під час «Фабрики зірок-3» співачка Еріка із Червонограда Львівської області принципово (принаймні так виглядало) розмовляла в ефірі виключно українською і була чи не єдиною, кому у цьому псевдоукраїнському шоу дозволяли співати україномовних пісень. Думалося: «Є ще порох у порохівницях! Що армії україномовних артистів прибуло»...

Та як тільки молода галичанка-патріотка розпочала свою ходу у великому шоу-бізнесі, дебютувала на телеекранах із відеокліпом на російськомовну пісеньку «Не тормози». І як заговорила: «Для початку, як мінімум, потрібно забути про свої принципи і прислухатись, чого хоче аудиторія»; «Хочу подобатись не тільки Західній Україні»; «Потрібно спрощувати свої позиції»; «У шоу-бізнесі треба бути гнучкою»… 

Чи варто після такого казати, що і другий кліп Еріки буде на російськомовну пісню? Під дудку свого продюсера Сергія Кузіна («Русское радио-Украина») співачка демонструє «гнучкість»… А принципи? Та про що ви говорите? Формула успіху Макаревича «Не варто прогинатися під мінливий світ – нехай краще він прогнеться під нас» для наших зірочок неактуальна. У наш час і в наших реаліях у їхніх мізках працює інша матриця – «коси бабло, коси»…

 

«Гнучкими» у шоу-бізнесі, вочевидь, прагнуть бути і інші галицькі музичні «світила». А як інакше пояснити той факт, що усе більше львівських співаків у своїй творчості переходять на «общепонятный»? Видають на-гора один російськомовний «хіт» за іншим, знімають на них кліпи і правдами-неправдами «пропихають» їх на М1 – канал, який із найбільшим задоволенням «крутить» саме російськомовну «попсу». Думають, що, маючи російськомовний репертуар, забезпечать собі «корпоративи» у Києві і на сході та півдні України. Наївні, та таких, як ви, там і своїх вистачає. У них, як і у вас, – симпатичні личка. Вони, як і ви, уміло трясуть цицьками та сідницями. Вони, як і ви, співають дешевенькі пісеньки – російською. А ви ж, галицькі таланти, могли б у цій сірій масі легко вирізнятися. Часи ж бо такі настали: у країні під назвою «Україна» вирізнятися можна саме українською мовою… Так, як це успішно уже багато років роблять гурти «Океан Ельзи», «Воплі Відоплясова», «Мандри», «Друга Ріка», «Плач Єремії», «Мертвий півень», Mad Heads XL, «ТіК», «Скрябін», співаки Руслана, Олександр Пономарьов, Лама...

 

Та галицьким зірочкам, вочевидь, миліші приклади інших «українських» артистів. Раніше побутувала думка, що найкоротший шлях до зіркового Олімпу пролягає через ліжко продюсера. Тепер же в голову молодих-зелених співаків вбили іншу думку: «даешь репертуар на русском!». На радіостанціях і телеканалах україномовні пісні записали у розряд «неформатних». Далі більше – україномовну пісню Ірини Федишин ведучий столичної радіостанції оголосив як «песню на львовском языке». Дякую, що хоч не на «телячьем»…

 

Зірочки, будь-що-будь прагнучи популярності, і оком не змигають, піддаються «тенденціям ринку». І навіть не задумуються, що такою «гнучкістю» вип’ячують свою меншовартість. У нормальному світі цієї риси стидаються, її приховують, а у нас виставляють на показах. Вже мовчу про відсутність у молодих кадрів шоу-бізнесу елементарної громадянської позиції. Їм начхати на те, що їхні діди-прадіди за українську мову кістьми лягали – вони із усмішкою на усі 32 відчайдушно танцюють під музику, яку їм «зверху» замовляють продюсери від політики… «Присадити» підростаюче покоління українців на російську мову через музику – найпростіше. Народна артистка України Ніна Матвієнко із слізьми на очах розповідає, як дітлахи в українських селах впізнають її лише завдяки тому, що вона на «Фабриці зірок» співала в дуеті зі Стасом Шурінсом… Були часи, коли змалку співали «Червону руту» та «Ой, у лузі червона калина» – тепер співають «У нас на районе»…

 

Русифікація української індустрії розваг – ретельно продумана політика, яка є кільцем в одному ланцюгу із настійною русифікацією освіти, науки, кіноринку та інших царин життя українців. Не важко здогадатися, звідки ростуть ноги. Відповідь – щодня на телеекранах та в ефірах радіостанцій. І програмна сітка усе оновлюється. Так нову «Утреннюю пошту» на «Інтері» вестимуть Алла Пугачова і Максим Галкін. Нове шоу «Мій зможе» на «1+1» – Вєра Брежнєва і Андрій Доманський. Зрозуміло, російською мовою… Що вже говорити про численні «фабрики зірок», які є найрейтинговішими передачами. Там розмовляють та співають переважно російською. А цієї весни нам ще й танцюватимуть по-російськи – у проекті «Танці з зірками» у ролях «зірок» будуть Микита Джигурда, Анфіса Чехова, Тетяна Овсієнко… Навіщо українцям з Росії експортують «зірок», яких самі давно списали з масового «виробництва»? Це навіть не секонд-хенд, це, вибачте, продукт жований-пережований. Чи діє логіка, що «хохли» й таке «схавають»? «Схавають», бо «хавають» такі «продукти» уже не рік і не два. А українські «виробники», які мали б засипати ринок національними «зірковими» делікатесами, не поспішають це робити – продукують «зірок» «широкого вжитку». А найгірше, що «зірки» на кшталт Еріки і роти львівських безпринципних виконавців, добровільно йдуть у продюсерів-стратегів на повідку.

 

Виглядає на те, що завойовувати український шоу-бізнес із російськомовним репертуаром буде ще легше. 1 лютого Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення». 240 народних обранців сказали «так» вилученню із закону квоти для національного музичного продукту. Норма про те, що в загальному обсязі мовлення музичні твори українських авторів чи виконавців повинні становити не менше 50 відсотків, похитнулася. Раніше директори радіостанцій і музичних телеканалів, дотримуючись закону, хоча б уночі «накручували» ті 50 відсотків. Тепер їхню стратегію «неформатності» українських пісень підтримують українські (!) парламентарії. Якщо проголосують за зміни й надалі, такі, як губернатор Харківщини Михайло Добкін, у нашій країні матимуть менше менінгіту – не вимикатимуть радіо, коли звідти звучать пісні «Океану Ельзи» та «ВВ»…